28 квітня в Україні щороку відзначають Всесвітній День охорони праці, згідно Указу Президента України від 18.08.2006 року.

Девіз Всесвітнього Дня охорони праці у 2018 році: ”Захищене і здорове покоління” збігається із завданнями та метою Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею, який відзначають 12 червня.

Однією із цілей сталого розвитку України, визначеною у Національній доповіді Уряду України за 2017 рік “Цілі сталого розвитку: Україна”: є гідна праця та економічне зростання, спрямоване на забезпечення гідних і безпечних умов праці для всіх працівників. У цьому документі визначено показники досягнення цілей сталого національного розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни.

Для досягнення поставленої цілі, в інтересах молодого покоління працівників, необхідно здійснювати узгоджений комплексний підхід до викорінення дитячої праці та популяризації культури безпеки і гігієни праці.

Конституція України гарантує кожному право на працю що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. В той же час, дотримуючись принципу пріоритету життя і здоров'я працівників, державою створюються певні обмеження при виборі роду діяльності особами, які не досягли 18 років. Закон України “Про охорону дитинства” забороняє залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

До найгірших форм дитячої праці належать:

• усі форми рабства, або практика, подібна до рабства, продаж дітей, торгівля ними, примусова праця, вербування дітей для використання у збройних конфліктах;
• використання, вербування або пропонування дитини для проституції, виробництва порнографії;
• використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності;
• роботи, які можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю дитини.

Шкідливі умови праці — це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та /або його нащадків.

Небезпечні умови праці — це умови з шкідливими факторами виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ї частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень.

Важкість праці — це характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи. Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі.

За даними Міжнародної організації праці у світі 541 мільйон молодих працівників віком від 15 до 24 років; 37 мільйонів дітей працюють у шкідливих умовах (понад 15 % робочої сили).

В Україні працює майже кожен третій віком 15-24 років, що становить понад 1 мільйон наших громадян. Під час всебічного реформування економіки основне завдання — це зберегти молоде покоління як потенціал для майбутнього становлення сильної та ефективної держави.

Реформи в сферах освіти та охорони здоров'я, децентралізація влади, розв'язання економічних проблем мають забезпечити гідні умови праці для молоді.

В Україні інтереси молодих працівників віком до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства:

• не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років,
• установлено скорочений робочий тиждень,
• заборонено працювати вночі та понаднормово тощо.

Але особливого захисту потребує молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатнього досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості. Недобросовісні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов'язує до юридичної відповідальності за неповнолітніх.

За результатами державного нагляду 65% перевірених підприємств, де використовують працю неповнолітніх, порушують права дітей.

Кодексом законів про працю в Україні визначено, що прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається. За згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження. На виконання норм статті 11 Закону України “Про охорону праці” не допускається залучення неповнолітніх до праці:

• на важких роботах;
• на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
• на підземних роботах;
• до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;
• до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Неповнолітні можуть допускатися виключно до легкої роботи, яка не може створювати загрозу для здоров'я, життя та психофізичного розвитку неповнолітнього та не може перешкоджати його навчанню в учбових закладах.

Найбільше дитячу працю використовують:

• у сфері послуг (58%);
• у промисловості (20%);
• у сільському господарстві (22%).

Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є:

• низькі вимоги до якості робочої сили,
• значні потреби у використанні ручної праці,
• необізнаність дітей зі своїми правами щодо відпочинку та оплати праці,
• недостатній рівень соціальної захищеності.

Молоді працівники не повідомляють про випадки порушень законодавства про працю щодо них, оскільки не бачать альтернативи та зацікавлені у збереженні своїх робочих місць. Необхідно діяти на випередження — за активної участі профспілок та громадськості треба проводити серед молоді та роботодавців інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну, навчальну роботу з підвищення рівня правової обізнаності. Тільки спільними зусиллями та завдяки комплексному підходу можна забезпечити організацію належних умов праці молодих працівників, щоб сприяти зменшенню випадків виїзду працездатної молоді в інші крани з метою пошуку гідної роботи та оплати праці.

Збереження здоров'я молоді позитивно впливатиме на розвиток національної економіки. Витрати, які несе держава за виробничі травми та професійні захворювання молоді, в майбутньому стають більшими, ніж витрати стосовно дорослих працівників, тому що виробнича травма в молодої людини може призвести до довготривалих порушень її здоров'я. Як наслідок, вона не зможе бути активним членом суспільства та не зможе скористатися набутими знаннями та навичками. Часто молоді люди приймають необдумані рішення, пов'язані з ризиками та не усвідомлюють, що їх необачність на роботі може спричинити небезпеку для життя і здоров'я тих, хто їх оточує.

В середовищі молодих працівників виробничі ризики значно вищі через особливості їхнього способу життя. Стреси, пов'язані із зовнішніми чинниками, також можуть призводити до виникнення небезпечних ситуацій на роботі. Тому всі зацікавлені сторони повинні сприяти організації гідних і безпечних умов праці для молодих працівників, допомагати у формуваннях культури безпеки та гігієни праці.

У 2018 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під гаслом ”Захищене і здорове покоління”.

День охорони праці — 28 квітня - це своєрідний підсумок проведеної роботи і стану справ у вирішенні питань безпечної праці за попередній рік.

 

За матеріалами звернення Організаційного комітету

з підготовки та проведення у 2018 році

заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні