Всесвітній День водних ресурсів щорічно відзначається 22 березня та покликаний привернути увагу суспільства до питання важливості водних ресурсів. Тематика 2018 року: “Природа для води” (природа на захисті водних ресурсів) і присвячена пошуку орієнтованих на природу рішень у відповідь на виклики у галузі водних ресурсів, з якими стикаємось в ХХІ столітті.

Ця кампанія проводиться під гаслом “Відповідь підкаже природа”, спрямована на підвищення обізнаності про ОПР — орієнтованих на природу рішень. Її основна мета полягає в тому, що орієнтовані на природу рішення: висадка дерев для відродження лісів, возз'єднання річок із заплавами і відновлення водно-болотних угідь, є стійким і економічно ефективним способом відновлення балансу у водному циклі, пом'якшення наслідків зміни клімату та зміцнення здоров'я людини і покращення умов її життя. Використовуючи орієнтовані на природу рішення для сприйняття задоволенню потреб у водних ресурсах зростаючого населення, ми будемо сприяти створенню економіки замкненого циклу, одночасно допомагаючи захищати природне середовище і зменшувати забруднення, що представляє собою ключові завдання у сфері сталого розвитку, згідно з якою світова спільнота приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх до 2030 року.

• 2.1 мільярди людей не мають доступу до послуг водопостачання, організованого з дотриманням вимог безпеки;
• до 2050 року населення планети збільшиться на 2 мільярди, а попит в країнах світу на водні ресурси може вирости майже на 30% в порівнянні з сьогоднішнім днем;
• в даний час на сільське господарство припадає 70% загальносвітового споживання водних ресурсів, головним чином для зрошення; в густонаселених районах, що зазнають гострої нестачі водних ресурсів, цей показник ще вище.

На промисловість припадає 20% від загального обсягу споживання водних ресурсів, причому провідні позиції займають енергетичний і виробничий сектори.

Решта 10% припадає на цілі внутрішнього споживання. Обсяг водних ресурсів, що задовільняє питні потреби, становить набагато менше 1%.

Доступність водних ресурсів:

• сьогодні близько 1,9 мільярди чоловік проживають в районах, в яких існує ймовірність виникнення гострого дефіциту водних ресурсів. До 2050 року цей показник може вирости приблизно до 3 мільярдів чоловік.

Якість водних ресурсів:

• згідно оцінкам 1,8 мільярда людей використовують джерела питної води без будь-якого поліпшення її якості, що не гарантує захисту від забруднення людськими фекаліями;
• в світовому масштабі 80% стічних вод, що утворюються в результаті життєдіяльності суспільства, потрапляє назад в навколишнє середовище без обробки або повторного використання.

Клімат і навколишнє середовище:

• згідно з прогнозами число людей, яким загрожують повені, зросте з 1,2 мільярди чоловік до 1.6 мільярди людей у 2050 році, що становить майже 20% світового населення;
• сьогодні близько 1.8 мільярди чоловік страждають від деградації земель і перетворення на пустелю, не менше 65% лісових масивів знаходиться в деградованому стані;
• згідно з оцінками з 1900 року через людську діяльність було втрачено від 64 до 71% природних водно-болотних угідь;
• щороку ерозія орних земель викликає зміщення від 25 до 40 мільярдів тонн верхнього шару грунту, через що значно знижується врожайність сільськогосподарських культур, а також здатність грунту регулювати надходження води, вуглецю і поживних речовин. Сток, який містить велику кількість азоту та фосфору також є однією з основних причин забруднення води.

Суть рішень, орієнтованих на природу?

Відновлення лісів, пасовищ і природних водно-болотних угідь, возз'єднання річок з заплавами, створення рослинних бар'єрів уздовж водотоків — все це приклади рішень, орієнтованих на природу (або ОПР), які допомагають керувати доступністю і якістю водних ресурсів.

Більшість ОПР, в тому числі реалізовані в міських умовах, полягають в управлінні рослинністю, грунтами та/або водно-болотними угіддями, включаючи річки і озера.

ОПР не є панацеєю від гострих проблем, які стосуються водних ресурсів і з якими ми стикаємось зі зростанням світового населення, проте вони можуть служити новаторськими і економічними можливостями, які доповнюють слаборозвинену або старіючу інфраструктуру водних регіонів, наприклад:

• доступність водних ресурсів та водопостачання — природні водно-болотні угіддя, я також поповнення запасів грунтової вологи/ або грунтових вод можуть виявитися більш стійким і економічно ефективним способом збереження водних ресурсів, ніж такі елементи “сірої інфраструктури”, як дамби;
• якість водних ресурсів: масштаби забруднення, обумовленого сільськогосподарською діяльністю, можна різко скоротити за допомогою таких ОПР, як грунтозахисне землеробство, яке захищає грунт від ерозії або передбачає створення захисних зон в приріччі, а саме висаджування уздовж водотоків місцевих видів дерев і чагарників;
• управління ризиками: наслідки зміни клімату, такі як часті екстримальні паводки, можна пом'якшити за допомогою ряду ОПР, таких як створення захисних зон в приріччі або з'єднання річок з заплавами.

За допомогою ОПР можливо створювати так звані “зелені” інфраструктури, що представляють собою природні або напівприродні системи, які приносять нам рівнозначну або схожу вигоду, що й традиційна, побудована людиною інфраструктура.

ОПР супроводжуються вигодою, яка виходить за рамки послуг, пов'язаних з водними ресурсами. Наприклад, штучні водно-болотні угіддя, що використовуються для очищення стічних вод, можуть служити джерелом біомаси для виробництва енергії, збільшувати біорізноманіття, формувати рекреаційний простір і забезпечувати пов'язану з ним зайнятість.

Яка роль відводиться “зеленій” і “сірій” інфраструктурі у водному циклі?

• на початку циклу, коли вода б'є з джерела або випадає у вигляді дощу, здорові ліси і поля, що знаходяться під стійким управлінням забезпечують стійкий якісний грунтовий покрив, потрапляючи на яку вода просочується назад у грунт.
  Побудовані людиною водойми і дамби зберігають воду, що дозволяє зрошувати прилеглі до них землі, виробляти енергію і регулювати річковий потік.
• Водно-болотні угіддя, що охороняються, допомагають фільтрувати і очищати воду, а також збільшувати біорізноманіття, при цьому відведена вода може заповнювати запаси грунтових вод і пом'якшувати наслідки повеней нижче за течією.
• Водоочисні споруди готують прісну воду і стічні води для побутового використання і перекачують іх в комунальні мережі.
• Зведені людиною бар'єри і цілеспрямоване використання природних заплав можуть забезпечити захист від повеней і знизити ризик стихійних лих, оскільки вода повертається до початку циклу.

Уся інформація у цьому інформаційному листку взята з публікації ЮНЕСКО (2018) та доповіді “World Water Development Report 2018” (доповідь про розвиток світових водних ресурсів 2018 року)

Кожного року Всесвітній День Води підкреслює певний аспект проблем забезпечення прісною водою.

Тема цього року “Природа для води” досліджує рішення основані на природі (що базуються на природних процесах для вирішення водних проблем, з якими ми зіштовхнулися в 21-му столітті.

Кампанія називається “Відповідь у природі” та підвищує обізнаність про такі рішення. Головне повідомлення полягає в тому, що рішення підказані природою, такі як посадка дерев для відновлення вирубаних лісів, приєднання річок до заплав і відновлення водно-болотних угідь є стіким та економічно ефективним способом, який допоможе відновити баланс обігу (збалансувати цикл водних ресурсів), пом'якшить наслідки зміни клімату та покращать здоров'я людей та засоби існування.

22 березня методист Методичної групи КП “Вінницяоблводоканал” Анастасія Іванівна МИСЛИВА, проводитиме тематичну зустріч з учнями 4-х класів школи №34, присвячене Всесвітньому Дню води. В програмі заняття ознайомлення учнів з вказаною тематикою, лекція, конкурси, вікторини. Інформацію про вказаний захід буде розміщено 22.03.2018 на офіціному сайті Водоканалу та сторінці “Фейсбук”.