Всю свою історію людство страждало від інфекційних хвороб. Якщо в далекому минулому інфекційні спалахи були пов'язані з антисанітарією та відсутністю належних умов проживання, то сьогодні існують хвороби, розвитку яких сприяють блага цивілізації. До таких хвороб належить легіонельоз. Його вважають хворобою розвинених країн, адже джерелом інфікування можуть бути системи водопостачання, кондиціонери, вентиляційні системи, душові приміщення, басейни, зволожувачі повітря, фонтани, джакузі тощо. Інфікування людини відбувається через вдихання біоаерозолю: краплинок води з прикріпленими бактеріями Legionella pneumophila.

Цей мікроорганізм є природним мешканцем прісноводних водойм по всьому світу. Проте в своєму звичному природному середовищі легіонела має вузьку екологічну нішу, її концентрації низькі і не становлять загрози здоров'ю людей. Розвиток сучасної цивілізації значно розширив використання води людиною. Разом із нею в наші будинки потрапила легіонела. Нове місце проживання виявилось значно комфортнішим для цих бактерій. Адже основним стримувальним фактором розмноження у природних водоймах є несприятливий температурний режим. Оптимальною для розмноження легіонели є температура від 25 оС до 50 оС, а поєднання сприятливої температури із застоєм води призводить до різкого зростання кількості мікроорганізму. Як наслідок, бактерія, яка в незначних кількостях не становила особливої загрози для людини, стає дуже небезпечною саме через значну концентрацію.

Назва мікроорганізму пов'язана з конгресом Американського легіону, який проходив у 1976 році в одному з готелів Філадельфії. Саме тут був зареєстрований спалах невідомої хвороби, через яку 221 людина була госпіталізована з високою температурою та пневмонією, а 34 людини померли (1).Після тривалого розслідування та епідеміологічних досліджень було виявлено причину спалаху: бактерія у водному аерозолі, що потрапила в легені людей з вентиляційної системи готелю. Хвороба отримала назву „хвороби легіонерів”, а збудника назвали Legionella pneumophila (2).

На сьогоднішній день відомо 50 видів легіонели, але найбільшу загрозу для людей несе саме Legionella pneumophila. Вона може стати причиною двох форм захворювання. Більш легка форма ‒ лихоманка Понтіак, яка дуже схожа на звичайну гостру респіраторну інфекцію. Важка форма ‒ легіонельоз, який перебігає у вигляді складної пневмонії з летальністю 7-30 %. Американські вчені вважають, що Legionella pneumophila щороку спричиняє інфікування приблизно 100 тисяч людей. Вважається що до 10-15 % всіх форма гострих респіраторних інфекцій викликані саме легіонелою.

За інформацією Центру мікробіології та екологічних систем в Університеті Відня, кількість випадків захворювань, викликаних Legionella, зростає в усьому світі з 2000 року. Наприклад, в Австрії тільки у 2017 році було зареєстровано 228 випадків, серед яких 10 смертей. Великий спалах в Європі стався в італійському місті Брешія у вересні 2018 року, коли на пневмонію захворіло 400 людей (3).

Захворювання не передається від людини до людини і, в принципі, добре піддається лікуванню специфічними антибіотиками, але за умови вчасної діагностики. Запорукою одужання є розпізнання збудника до того, як він уразить велику площу легень людини. Так як клінічні ознаки хвороби дуже схожі з іншими респіраторними захворюваннями, то зрозуміти, що причиною пневмонії є саме легіонела, без лабораторного дослідження неможливо.

На сьогоднішній день не існує належної системи контролю, а відповідно і точних статистичних даних щодо частоти захворювань. Проте фахівці всього світу спостерігають чітку сезонність захворюваності: кількість постраждалих збільшується в теплу пору року, що насамперед пов'язано з роботою кондиціонерів. Вчені світу часто називають легіонельоз „хворобою мандрівників”, так як, за даними ВООЗ, понад 25 % випадків захворювань, пов'язані з перебуванням подорожуючих у готелях та транспорті. Так як інкубаційний період становить від 2 до 7 днів, то на момент появи симптомів людина може бути далеко від потенційного джерела інфікування і встановити його дуже важко.

З метою зменшення ризиків інфікування ВООЗ розробила цілий ряд заходів щодо експлуатації систем водопостачання, басейнів та різного обладнання. Наприклад, найпростішим та найефективнішим способом зведення до мінімуму ризику розмноження бактерії Legionella pneumophila в системах водопостачання є дотримання температурного режиму. Температура холодної води має бути нижче 25 оС (а в ідеалі нижче 20 оС), а температура в мережі гарячого водопостачання має бути вище 50 оС. Крім того, не можна допускати застоювання води (4).

В умовах карантинних заходів, пов'язаних з розповсюдженням COVID 19, ризики розповсюдження легіонельозу підвищуються. Адже різного роду заклади (готелі, басейни, спортивні зали, SPA-салони тощо) працюють не регулярно. Відповідно в їх системах відбувається застій води. У разі неправильної експлуатації будь-який душ чи зволожувач може стати місцем розмноження бактерій і відповідно джерелом інфікування. В той же час інформованість людей, дотримання елементарних заходів щодо регулярного технічного обслуговування, лабораторного контролю та знезараження допоможуть контролювати ситуацію.
Французькі фахівці з інституту Р. Коха звернули увагу світової спільноти щодо підвищення ризиків розповсюдження легіонельозу після зняття карантинних заходів. У відповідь на їх повідомлення МОЗ України в свою чергу листом від 17.06.2020 року звернулось до Державного агентства розвитку туризму України, обласних державних адміністрацій та лабораторних центрів з роз'ясненнями щодо основних чинників, що сприяють розмноженню легіонели. В даному листі Міністерство охорони здоров'я закликає оцінити ризики розповсюдження збудника, в першу чергу через системи кондиціювання повітря та гарячого водопостачання. МОЗ України рекомендує розробити заходи щодо забезпечення відповідної температури гарячої води та унеможливлення застійних явищ у системах гарячого водопостачання, здійснювати періодичні лабораторні дослідження на наявність збудника легіонельозу.

У людей є необхідні знання щоб попередити розмноження Legionella pneumophila та уникнути спалаху захворюваності. Одним з перших кроків в цьому напрямку є визначення фактичних місць (зон) розмноження легіонели. Саме тому лабораторія КП „Вінницяоблводоканал” прийняла рішення розширити можливості свого бактеріологічного відділу та визначати Legionella pneumophila у воді. Наша лабораторія визначає легіонелу за допомогою тестів та обладнання Idexx Laboratories Inc. CША. Вибір методу обумовлений рядом факторів. По-перше, використання інших тестових систем цієї американської корпорації рекомендовано ДСанПіН 2.2.4-171-10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”. По-друге, ми маємо власний 10-річний позитивний досвід використання тестів IDEXX для визначення загальних коліформ та E. coli. По-третє, використання тестових систем дозволяє досліджувати всі види води: від питної до забрудненої. Даний метод передбачає використання коректорів жорсткості та реагентів для попереднього очищення забрудненої води, дозволяє знизити затрати часу на виконання дослідження та виключити суб'єктивну інтерпретацію результату. Проте головне ‒ це отримання достовірного результату незалежно від масштабу бактеріального забруднення.

Протягом періоду впровадження методики в лабораторії КП „Вінницяоблводоканал” на наявність бактерії Legionella pneumophila перевірялась вода з Південного Бугу, вода з централізованого холодного та гарячого водопостачання, вода з бойлерів, конденсат з кондиціонерів тощо. Результати досліджень дозволили нам пересвідчитись в реальності загрози накопичення бактерій у потенційно проблемних місцях. Так з усіх перевірених проб, ріст було виявлено лише у воді з бойлерів. Відповідно було вжито заходи щодо знищення джерел інфікування шляхом підняття температури до 70 оС на кілька хвилин з подальшим підтриманням води в системі вище 50 оС. Повторне дослідження води підтвердило дієвість даних заходів.

На сьогоднішній день державний нормативно-правовий документ щодо якості питної води ДСанПіН 2.2.4-171-10 не вимагає від водоканалів дослідження води на присутність Legionella pneumophila. Проте потрібно розуміти, що за певних умов і холодна вода централізованого водопостачання може стати місцем розмноження легіонели. Наприклад, в жаркий період року на ділянці мережі з прогрітою вище 25 оС та застояною водою або у випадку, коли труби з гарячою та холодною водою знаходяться поряд, як наслідок, одна вода не достатньо холодна, інша ‒ не достатньо гаряча. Наявність можливості лабораторного дослідження дозволяє за необхідності оцінити ризики та перевірити ефективність заходів щодо усунення проблеми. Враховуючи потенційно велику кількість джерел інфікування (душові, джакузі, бойлери, басейни в середині будівель, системи кондиціювання тощо) вважаємо дослідження води на наявність Legionella pneumophila важливим інструментом для попередження захворюваності населення на легіонельоз та лихоманку Понтіак.
Сьогодні весь світ відчуває наслідки розповсюдження COVID 19 та розуміє необхідність вживання заходів, направлених на зниження ризиків будь-яких інфекційних захворювань, а особливо із симптомами грипу, пневмонії та змін у легенях. Вчасне інформування населення в поєднанні з можливостями лабораторного контролю, дотриманням рекомендацій щодо правил експлуатації систем, які є джерелом утворення водних аерозолів, можуть захистити людей від інфікування Legionella pneumophila.

Начальник хіміко-бактеріологічної лабораторії
КП „Вінницяоблводоканал” Кравчук А. П.

Джерела інформації:

1. Tsai TF, Finn DR, Plikaytis BD, McCauley W, Martin SM, Fraser DW. Legionnaires' disease: clinical features of the epidemic in Philadelphia. Ann Intern Med. 1979 Apr;90(4):509-17.
2. Fraser, D.W., Tsai, T,. Orenstein, W., et al. (1977). Legionnaires' disease: description of an epidemic of pneumonia. New England Journal of Medicine. 297: 1186—1196.
3. Джерело: Lena König, Cecilia Wentrup, Frederik Schulz, Florian Wascher, Sarah Escola, Michele S. Swanson, Carmen Buchrieser, Matthias Horn. Symbiont-Mediated Defense against Legionella pneumophila in Amoebae. mBio, 2019; 10 (3) DOI: 10.1128/mBio.00333-19
4. www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/legionellosis Сайт World Health Organization (ВООЗ)